Щороку 29 січня в Україні вшановують подвиг героїв битви під Крутами. 107 років тому відважна українська молодь з честю та самопожертвою стала на захист незалежності своєї країни від наступу більшовиків, які переважали у кількості та озброєнні.
Історична довідка
2 січня 1918 року у Києві проголосили незалежність Української Народної Республіки. Після чого військове керівництво почало готуватись до наступу більшовиків. Очікувалось, що вони підуть з полтавського напрямку, тому туди відправили найкраще підготовлені підрозділи.
Натомість у Крути, що за 18 км від Ніжина, перекинули курсантів Першої української військової школи. Дані про їх чисельність різниться – від 250 до 400 осіб.
Загалом з української сторони під проводом 27-річного Аверкія Гончаренка виступили 500-600 бійців. Крім курсантів, у бій вступили добровольці Студентського Куреня, козаки Куреня Смерті з місцевого Вільного козацтва, а також охорона залізниці.
На озброєні у них було 16 кулеметів і “саморобний бронепотяг” – гармата, встановлена на залізничній платформі, яка могла пересуватися по колії. Також був вагон із запасом набоїв та гранат, лазарет.
Подвиг “крутянців” дозволив сповільнити наступ більшовиків на 4 дні (за іншими даними на 5). Завдяки цій затримці українська делегація змогла укласти Берестейський мир із західними країнами (вихід із Першої світової), за умовами угоди Українську народну Республіку визнали незалежною, рівноправною державою.
За різними даними, у тому бою загинули від 70 до 100 оборонців, серед них 27 студентів, які після бою потрапили в полон і були страчені. Водночас втрати ворога становили не менше 300 осіб.
Після здобуття Україною незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність. Це день прикладу для майбутніх і нинішніх поколінь. День надії і любові до своєї країни.
ППО КНУ імені Тараса Шевченка